Музика існує в першу чергу для отримання насолоди, аналогічної тій, яку ми отримуємо, слухаючи спів птахів, шум водного потоку або шелест вітру
Розглядаючи музику як засіб передачі інформації, не можливо не помітити що деякі специфічні властивості цієї інформації є спільні для будь-якої музики, що претендує виконувати цю функцію (передачі інформації). Якби музична інформація була б дискретною і підпадала під правила найефективнішого (тобто, – найкомпактнішого) кодування, то найпривабливішим (з точки зору економії часу, інших ресурсів і тої ж насолоди від факту зд... Читати далі »

Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня, здобула cобі визнання в цілому світі. Подорож української капели, з хоровим співом у 1919 та наступних роках по Європі та Америці була загальним тріумфом слов'янських хорів звичайно за українцями визнавалася першість. Українські селяни, співаючи без усякої науки, керуючись вродженою музичністю, ніколи не співають в унісон, а зразу розбиваються на різні голоси і кожен веде свою партію. Український церковний спів є, мабуть, одним із кращих у світі зі своїми стародавніми розспівами й новішими композиція... Читати далі »

Музика існує в першу чергу для отримання насолоди, аналогічної тій, яку ми отримуємо, слухаючи спів птахів, шум водного потоку або шелест вітру
Розглядаючи музику як засіб передачі інформації, не можливо не помітити що деякі специфічні властивості цієї інформації є спільні для будь-якої музики, що претендує виконувати цю функцію (передачі інформації). Якби музична інформація була б дискретною і підпадала під правила найефективнішого (тобто, – найкомпактнішого) кодування, то найпривабливішим (з точки зору економії часу, інших ресурсів і тої ж насолоди від факту зд... Читати далі »

Після жорстокої татаро-монгольської навали, яка у 40-х роках ХШ ст. знищила
Київ, а згодом і після занепаду Галицько-Волинського князівства, наступає довга
доба темряви:
- "Населення України, що не тільки перестало бути панівним, а й
саме потрапило в неволю, тепер боротиметься й за політичне самовизначення, й за
власне існування як окремої етніч­ної та національної спільності. Ця боротьба
стала однією з основних тем української істо­рії"59. Так, характеризує ситуацію,
яка склалася в Україні того часу, видатний сучасний ... Читати далі »

На рубежі двох століть —XVIII і XIX — накреслився досить ясний шлях для нових творчих звершень у галузі музики.
Маємо на увазі передусім хорову творчість визначних композиторів — Березовського, Веделя і Бортнянського. З'явився ряд опер (Березовський, Бортнянський), кілька симфоній (Бортнянський, невідомий автор початку XIX ст.), камерно-інструментальна музика Але через царські утиски й свідоме занедбання властями учбових закладів у першій половині XIX ст. на Україні не було можливостей для розвитку демократичної культури. Дальше покріпачення селянства загострило ... Читати далі »

З утворенням козацько-гетьманської держави полки, що раніше були військовими одиницями, набули нових функцій – державно-адміністративної структурованості і стали організаціями адміністративно-територіального, судового та військового устрою.
Полк з центром у Києві було сформовано 1648 року.
Спочатку до його складу входило 17 сотень (з 1649 р.), а з 1654 року було включено ще три сотні Переяславського полку (Остерська, Козелецька й Заворицька). Після Андрусівського перемир’я (1667 р.) на території Лівобережної України з Києвом (крім правобережної його... Читати далі »

За національної культурної розбудови української незалежної держави особливого значення набуває історична й духовна спадщина доби Гетьманщини другої половини XVII–XVIII ст., з якою пов’язаний генезис формування української державності та діяльність гетьманів і козацької старшини як національної еліти тогочасного суспільства Цей період позначений драматичними колізіями визвольної боротьби і духовним піднесенням націона... Читати далі »

Серед явищ мистецького побуту України ХУІІ-ХУШ століть особливої уваги заслуго­вує театр, початки якого сягають ще синкретичної єдності найдавніших фольклорних жанрів - обрядових пісень, хороводів, театралізованих дійств, що нерозривно поєднували слово, му­зику, танець, акторську гру. Про їх історичну тривалість, яка викликала опір духовенства, яскраво свідчить виступ відомого полеміста кінця XVI початку XVII ст. Івана Вишенського: ".. неции памяти того беса Коляды й доселе не перестают отновляти... собирающеся на бого-мерзкие игрилища, песни поют... Иныи лица своя й вс... Читати далі »

Українська, як і російська, класична музика своїм корінням заходить у глибоку давнину, в народну творчість
Протягом віків вироблялися її специфічні особливості і риси, що згодом визначили її національний характер,
Українська музична культура зростала в боротьбі проти жорстокого соціального і національного гніту з боку самодержавства. Вона розвивалася під благотворним впливом передової російської музичної культури, у тісних взаємозв'язках з нею. Для неї, як і для російської, властиві демократична спрямованість, любов до батьківщини і народнопісенна основа. ... Читати далі »