Одним з найвищих сценічних досягнень "Товариства, кохаючих рідну мову" стала постановка на новій музичній основі п'єси І.П. Котляревського "Наталка-Полтавка". Здійснення цієї постановки в музичній редакції О.В. Марковича було не лише визначною подією в культурно-мистецькому житті Чернігова, але й певним етапом в розвитку музичної та театральної культури України в другій половині XIX ст.5 Звернемо увагу на те, що до цього часу п'єса І.П. Котляревського "Наталка-Полтавка" вже мала певні традиції свого виконання на Чернігівщині.
Так, під час гастролей полтавської т... Читати далі »

Мистецтво володіючи властивістю цілісного розкриття внутрішнього світу людини при взаємодії його зі світом соціальним і природнім, комплексно впливає на інтелектуальну, емоціональну і вольову сторони пізнання людини – вносить великий вклад у збагачення духовного життя.
З усіх видів мистецтва музика більш всього зв’язана з асоціаціями людини, викликаючи в її душі через нагадування про це неповторне, чуттєво-емоційне. Духовне багатство особистості визначається багатством її дійсних відносин.
Мистецтво в різних своїх видах і жанрах дістало широке розповсюджен... Читати далі »

Відповідно до розвитку української музичної творчості вважаємо потрібним подати деякі дані з інших ділянок українського музичного мистецтва, в першу чергу відтворчого.
Відповідно до розвитку нашого вокального мистецтва і його переваги над інструментальним у нас з’являлись перш за все виконавці-вокалісти, з яких здобули собі світову славу та стали прикрасами першорядних чужих сцен чи естрад Саломея Крушельницька, Олек. Мишуга, Модест Менцінський, Є. Гушалевич, Ол. Носалевич — усі родом із Галичини, а з наддніпрянців — М. Загорська, Г. Алчевський, М. Микиша, М. Ів... Читати далі »

Зворот у бік інструментальної музики починається в Галичині дещо раніше — ще за світової війни — та з виразнішими національними рисами.
Зате в композиторів Наддніпрянщини, що їхні імена винесла революція, бачимо сильніший розмах, ініціативу та всебічність, що можна пояснити тою обставиною, що в Наддніпрянщині музична культура й її традиція завжди стояли вище, ніж у Галичині, та що там за радянської влади в добі українізації підтримкою і пропагандою музичної справи було створено державну оперу, засновано українську філармонію, реорганізовано музично-драматичні ін... Читати далі »

В той час, коли українська церковна музична творчість, що на переламі XVIII і XIX ст. досягнула найкращого розквіту, починає упродовж XIX в. на Придніпрянщині зникати, відблиски цього розквіту бачимо в Галичині, де рівно ж музична культура, плекана в церковному братстві у Львові, підупала й замість колишнього багатоголосого співу прийшов дяківський спів.
На деякий час українська церковна музика знову підноситься за львівського єпископа Скородинського (1798 — 1805). У той час мішаний хор враз з оркестром при храмі св. Юра (що існував іще за попередників Скородинс... Читати далі »

Світська музика до кінця XVIII ст.
В українській церковній музиці Бортнянський творить окрему епоху, яка з ним властиво і кінчається. Та імена Бортнянського і Березовського зв’язані вже почасти й із світською музикою, яка ступнево переймає гегемонію, що до того часу належала церковній музиці. Заходить питання, якими шляхами йшов дотогочасний розвиток світської музики?

Писемних музичних пам’яток із давньої минувшини не маємо. Однак арабські джерела з IX в., як і літописні звістки з княжої доби, малюнки на одному з болгарських рукописів, фрески Софійського соб... Читати далі »

Церковна музика. Доба одноголосся.
Джерелом, що вливало нову життєтворчу струю в культурне життя України, було введення християнства Володимиром Великим, Дух і ідея християнства дали зміст і розвоєву силу тим культурно-освітнім і мистецьким цінностям, що зароджувалися і кристалізувалися в нових формах релігійного життя. Це торкається також і розвою музики, головно церковної. З приходом християнства з’являються співаки, богослужебні книги і спів. Знання церковного співу поширювало духовенство й окремі «демественники» — учителі співу, що вводили так званий деместв... Читати далі »

Огляд історії української музики починаємо з народної пісні як одної з ділянок музичного мистецтва, що беруть початок у найдавніших часах розвою даного народу
Народною музикою вважаємо весь скарб вокальних та інструментальних мелодій, що від найдавніших часів існування даного народу дорогою усної передачі переходить з попереднього до наступних поколінь. Народну музику вважаємо загалом витвором збірним, колективним, — у протиставленні до музики ненародної як індивідуального витвору. Одначе в самім зародку й музика народна є індивідуальним витвором, який, перейшов... Читати далі »

Ті, хто віддавав в ім'я майбутнього нашого народу,
Української держави, всі свої сили й знання, заслужили, щоб
їх імена золотими літерами були вписані в літопис найкращих
надбань і культурних здобутків українців.

Тетяна Беднаржова

Коли знайомишся з життєвим шляхом Федора Стешка, вражає різнобічність цієї людини - сина простого київського робітника, вчорашнього селянина. Вузьком... Читати далі »

Музика існує в першу чергу для отримання насолоди, аналогічної тій, яку ми отримуємо, слухаючи спів птахів, шум водного потоку або шелест вітру
Розглядаючи музику як засіб передачі інформації, не можливо не помітити що деякі специфічні властивості цієї інформації є спільні для будь-якої музики, що претендує виконувати цю функцію (передачі інформації). Якби музична інформація була б дискретною і підпадала під правила найефективнішого (тобто, – найкомпактнішого) кодування, то найпривабливішим (з точки зору економії часу, інших ресурсів і тої ж насолоди від факту зд... Читати далі »