 Третього лютого у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм відбувся авторський ювілейний вечір Народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалера орденів святого Володимира і Княгині Ольги ІІІступеня, професора Національної музичної Академії України ім.П.Чайковського Лесі ДИЧКО.
Його відвідувачі мали змогу почути й побачити: «Пейзажі» – три мініатюри для сопрано у супроводі арфи, флейти та струнного оркестру; «Духову музику» для сопрано, струнного оркестру, ударних інструментів; «Сюїту №2» з балету «Катерина Білокур» для симфонічного оркестру; диптих на теми з опери «Золотослав» для симфонічного оркестру; «Червону калину» – кантату й тексти старовинних українських пісень XIV-XVII ст., а також інші твори. У вечорі взяли участь солісти: Народний артист України Сергій Магера, Народна артистка України Лариса Роговець, заслужений артист України Михайло Тищенко, лауреатка міжнародних конкурсів Тамара Ходакова, а також Академічний камерний хор імені Дмитра Бортнянського, Камерний хор (головний хормейстер -заслужена артистка України Марина Гончаренко) та Симфонічний оркестр (диригент -майор Олександр Шевчук, заслужений артист України) Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України. Новаторство і оригінальність – дві характерні риси, які позначають постать Лесі Дичко як найунікальнішу. І відбувається це вже протягом більш ніж 40 творчих років. Відомий в Україні, Росії, на Заході музикознавець, професор (національної музичної Академії України ім. П.Чайковського О.Зінькевич. згадуючи про 60 - 70-ті роки в Україні – часи формування нової бунтівної української композиторської генерації (Є.Станкович, І.Карабиць, О.Ківа, Я.Верещагин, Г.Сасько, А.Костін, В.Ільїн), пише: “Всім треба було шукати свою, незаймaну новизну, що було зовсім нелегко на фоні блискучих новацій Сильвестрова, Грабовскього, Скорика, Дичко”. Головна особливість новацій Лесі Дичко - у гострому відчутті часу. І в цьому – часто не одностайне погодження з ним, а – порушення стереотипу сприйняття. Поява кожного з творів – подія – своєчасна і органічна. "Сьогодні постать Лесі Дичко – справжнє явище мистецтва, втілення національної стихії, філософічности, самобутніх духовних традицій незалежної України", -
Сама композитор не уявляє свого життя без музики: “Я маю дуже щасливу долю. Все життя я віддала музиці. I якби мені запропонували все спочатку, я б знову обрала музику. Музика, музика і тільки музика”. |
