 Як поєднати звучання 4-тисячного зібраного хору з військовим духовим оркестром, ще й розташованих на відстані один від одного?
Хористи верхніх рядів час від часу переривали спів дружним скандуванням на адресу диригента: «Вас-не-вид-но!!!» Коли вже всім здавалося, що нічого не вийде, Господь показав просте і гарне рішення – у найбільш відповідальні моменти співу оператори показували диригента – начальника воєнно-музичного центру сухопутних військ України, підполковника Володимира Дашковського – на величезних моніторах для трансляції Фестивалю. Із цього приводу хтось із організаторів Фестивалю зазначив: «Диригування по телевізору – це оригінально! Такого в нас ще ніколи не було!» Утім, як з’ясувалося, і хору такого в Україні ще не було. Адміністратор Фестивалю М. Наконечний, художній керівник і головний регент Об’єднаного хору С. Яндола, адміністратор хору Б. Медяник отримали дипломи і посвідчення про те, що наш унікальний хоровий колектив занесено до «Книги рекордів України» (до речі, нещодавно туди ж було занесено і Всеукраїнський автопробіг Фестивалю). Але, як справедливо відзначив у своєму свідоцтві Борис Уваров, людська слава і знаки пошани – ніщо; служіння Богу – все! Прославлення Бога – єдине, для чого варто жити. Олена Мокренчук |
