Мистецтво відіграє велику роль у процесі формування світогляду військовослужбовця. Світогляд, як складна і активнодіюча система поглядів виступає ідейною основою мистецтва. Пояснюється це тим, що у світогляді сконцентровані та узагальнені результати всіх форм духовного опанування світу, концентруються змістовні результати ідейно-політичного, патріотичного, морального, та естетичного.
Для того щоб визначити світоглядні позиції військовослужбовця потрібна: глибина, правдивість та ідейна спрямованість відображення мистецтва в свідомості, характер їх впливу на світо... Читати далі »

Зміни у суспільному житті спричиняють зміни у галузі мистецтва. Розвиток економіки впливає на художнє життя суспільства. Він постає зовнішнім чинником розвитку мистецтва, сюди належать також соціально-політичні, філософські, релігійні та інші умови життя.
Проте існують і внутрішні фактори: традиції, новаторські тенденції, суперечності мистецтва. На розвиток кожного виду мистецтва справляють вплив й інші його види, а також різні форми естетичної діяльності (дизайн, карнавал, похоронний обряд, ритуал, тощо).
Художній розвиток має складний, суперечливий, ал... Читати далі »

Мистецтво - одна із форм суспільної свідомості, форма людської діяльності, яка відрізняється від науки, політики, права, релігії. Мистецтво пізнає дійсність за допомогою художніх образів.
Художній образ вбирає в себе всі суперечності, все багатство мистецтва. Усі труднощі художнього процесу пов'язані зі створенням митцем художнього образу.
Складності розуміння мистецтва споглядачами також пов'язані з труднощами „розкриття" для себе художнього образу.

Проблема художнього пізнання світу - одна з головних у курсі естетики, вона тісно пов'язана з фі... Читати далі »

В «симфоніях» Вербицького тематичної розробки майже немає, весь розвиток музичних думок іде за рахунок повторення і зіставлення цільних мелодій. Голосоведіння витримане в строго гомофонно-акордовому плані /Єдиний виняток становить увертюра До мажор, кода якої Allegro alla brave написана у формі фугато/. За своїм стилем вони наближаються до ранньокласичної школи майстрів музичного мистецтва. В архітектоніці, техн... Читати далі »

У перегляді видатних діячів української музичної культури М.Вербицькому належить особлива роль.
Він перед усім підхопив “естафету” розвою музичного мистецтва, котре після смерті Бортнянського у Східній Україні зосереджується на домашньому музикуванні, другорядних опусах композиторів – аматорів, таким чином продовжуючи українські народні традиції як у духовних так і у світських жанрах.
Вербицький вз... Читати далі »

Cупровідний інструментарій, використовуваний в українській епічній традиції, становить окрему ґрупу, яка за усіма соціально-функційними та специфічно етноорґанологічними параметрами помітно вирізняється серед решти українських народних музичних інструментів.
Це смичкові (гудок, народна скрипка, ліра) та щипкові (гуслі, старосвітська бандура, кобза, а частково і торбан) хордофони. З них безпосередній стосунок до ... Читати далі »

Ревуцький Левко Миколайович народився 20 лютого 1889 у селі Іржавець на Чернігівщині.
Батько — Микола Гаврилович — здобув освіту в духовній семінарії, проте священиком не працював, а був сільським вчителем. За дорученням земства, він також проводив постійні спостереження на метеорологічному пункті, систематично готував різні діаграми й статистичні дані. Микола Гаврилович мав також непоганого баса та інко... Читати далі »

Про професійне музичне мистецтво східно-слов'янських племен існують відомості з часів Русі.
З прийняттям християнства у кінці X століття на теренах України з'являється церковний спів, що формувався під впливом візантійської та української народної музики. У XII-XVII ст. в православних церквах поширився одноголосний «знаменний спів», що мав значний вплив і на творчість композиторів пізнішої епохи.

XVII — X... Читати далі »

Важливе місце в українській музичній культурі займає інструментальний фольклор
Музичний інструментарій України вельми багатий і різноманітний та включає широкий ряд духових, струнних та ударних інструментів. Значна частина українських народних музичних інструментів сягають часів Русі, інші інструменті (наприклад, скрипка) прийнялися на українському грунті пізніше, проте набули своїх виконавських традицій і особл... Читати далі »

У XV—XVI століттях історичні думи та пісні стають одним з найяскравіших явищ української народної музики, своєрідним символом національної історії та культури.
Як зазначав арабський мандрівник Павло Алепський (мемуарист, син Антіохійського патріарха), який у 1654 і 1656 роках побував в Україні:
«Спів козаків тішить душу і зцілює від журби, бо їх наспів приємний, йде від серця і виконується мовби з одних в... Читати далі »