У Чернігівському літературному музеї М. Коцюбинського Сергій Дзюба презентував свою 31-у книгу.

На зорі незалежності, в 1991-му, молодий поет Сергій Дзюба, лауреат видавництва «Смолоскип», під час своєї першої в житті презентації відверто сказав: «Звісно, я – щасливий, що Україна виборола свою державність. Однак не поділяю загальної ейфорії – на душі тривожно. Адже, крім багатьох позитивних рис... Читати далі »

Між тим, через три роки, у липні 2014 світ відзначатиме 100-річчя з дня її початку, а в європейських країнах вже відбуваються інтенсивні приготування до цієї трагічно–знакової дати новітньої історії.

Отже, «Перша світова війна, її підсумки і вплив на сучасність» -такою була заявлена тема чергової науково – практичної конференції, нещодавно проведеної в рамках П`ятих Старобілоуських чи... Читати далі »

Нещодавно впродовж одного дня відбулося одразу дві презентації спільного проекту радіо „Новий Чернігів” і Чернігівського регіонального медіа-центру Міністерства оборони України – нової книги спецрепортажів Сергія Дзюби „Заєць, мавка і кулемет” (друкованої книжки та її радіоверсії). Півкниги – понад 200 сторінок (разом із фотоілюстраціями) займає розділ „Життя між кулями”, присвячений нашим миротворцям та воїнам-інтернаціоналістам, які побували в Афганістані, В’єтнамі, на Кубі, в Анголі, Єгипті, Сомалі, Мозамбіку, Судані, Іраку, Косовому, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Лівані, Ефіопії, Еритреї та Гру... Читати далі »

Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор народився 20 березня 1842 року в с. Гриньки (Полтавська область).
Походив зі старовинного козацького старшинського роду. Дістав блискучу освіту. Закінчив Київський університет — природознавчий факультет. Захистив кандидатську дисертацію з біології (про розмноження нитчастих водоростей). Йому пророкували блискучу кар’єру вченого, пропонували залишитися ... Читати далі »

XX вік сміливо можна назвати століттям великих піаністів: Падеревський, Гофман, Рахманінов, Корто, Шнабель, Ріхтер, Рубінштейн, Кемпфф... Список можна продовжувати нескінченно... Але над всіма цими геніями як для простого любителя, так і для професійного історика музики височіє ще одне ім'я - Володимир Горовіц.
Саме він, і ніхто інший, по праву вважається символом піанізму XX століття, що визнають н... Читати далі »

Восени 1882 р. з ініціативи Кропивницького виникла українська професійна трупа, до складу якої увійшли Марія Заньковецька, Олександра Вірина, а також три брати Тобілевичі – Микола Садовський (театральний псевдонім – від дівочого прізвища матерів), Іван Карпенко-Карий (від імені батька та прізвища улюбленого героя з Шевченкової драми (“Назар Стодоля”), Панас Сакса ганський (прибране ім’я від назви місцевої річки Саксагань) та їхня сестра Марія Садовська-Барілотті. Багато зусиль для зміцнення трупи, організації оркестру доклав Михайло Старицький.

“Зложилася трупа, - п... Читати далі »

У XVІ—XVII ст. певних здобутків досягли музична культура і театральне мистецтво. Вони розвивались у тісному зв’язку з тими змінами, що відбувались в народному побуті та звичаях, а також у діяльності скоморохів, мистецтво яких поєднувало спів, танець і театральні вистави.
Музиканти, співці, танцюристи як й раніше, об’єднувались навколо монастирів та єпископських кафедр. Вони створювали пісні-хвали на честь бойових подвигів князів і дружинників.
Музичну культуру постійно збагачувала усна народна творчість. У цей період продовжували розвиватись народнопісенн... Читати далі »

Військово-церемоніальна музика є невід’ємною частиною загальної музичної культури України. Вона відіграє вагому роль у формуванні українського менталітету військовослужбовців Збройних Сил України та має багато аспектів для дослідження, а саме музикознавчі, творчі, психологічні питання, які висвітлені у численній науковій літературі. В той же час, концептуальних досліджень розвитку військово-церемоніальної музики в українському війську та її психологічного впливу на формування та виховання особистості вояка допоки не має. Основним критерієм визначення військово-церемоні... Читати далі »

Музика існує в першу чергу для отримання насолоди, аналогічної тій, яку ми отримуємо, слухаючи спів птахів, шум водного потоку або шелест вітру. Розглядаючи музику як засіб передачі інформації, не можливо не помітити що деякі специфічні властивості цієї інформації є спільні для будь-якої музики, що претендує виконувати цю функцію (передачі інформації). Якби музична інформація була б дискретною і підпадала під правила найефективнішого (тобто, – найкомпактнішого) кодування, то найпривабливішим (з точки зору економії часу, інших ресурсів і тої ж насолоди від факту здійснення її н... Читати далі »

Одним з найвищих сценічних досягнень "Товариства, кохаючих рідну мову" стала постановка на новій музичній основі п'єси І.П. Котляревського "Наталка-Полтавка".
Здійснення цієї постановки в музичній редакції О.В. Марковича було не лише визначною подією в культурно-мистецькому житті Чернігова, але й певним етапом в розвитку музичної та театральної культури України в другій половині XIX ст.5 Звернемо увагу на ... Читати далі »